Листівки для воїнів

      Вчиться у нашому класі допитливий і непосидючий хлопчик - Лічман Сергійко. Останнім часом в його оченятах часто з'являється смуток і личко виглядає не по-дитячому стурбованим. Бо він знає - зараз його тато Іван далеко на Сході України, де точаться бої.      Та сьогодні у Сергійка радість. Тато приїхав у відпустку!   Разом з однокласниками Сергійко виготовив для татка та його товаришів листівки з побажаннями перемоги та швидкого повернення живими та здоровими у рідні домівки. На листівках - янголята, а ще кілька слів: "Дорогий воїне! Я за Тебе молюся!".      Іван Сергійович пообіцяв малечі обов'язково передати їхні привіти бойовим побратимам. Віримо та сподіваємось, що усім-усім воїнам-захисникам ці дитячі  листівочки стануть оберегами.

Готуємось до Великодня

Усвідомлювати себе частинкою нації дитина починає ще змалку. Знайомство з традиціями свого народу, історією обрядів та звичаїв українців є шляхом до успадкування духовних і культурних надбань попередніх поколінь.

В нашому класі вже повним ходом йде підготовка до Великодня або Паски - одного з найшанованіших і найбільших свят в Україні. Діти дізнаються про всі звичаї, пов'язані з цим святом, починаючи з Великого посту, про Вербний тиждень, Чистий четвер, Страсну п'ятницю і, нарешті, Святу неділю або Воскресіння. Дітвора охоче розповідає про те, як готуються їхні сім'ї в очікуванні Великодня, як святкують цей день, що подають до столу в родинному колі. 

На уроці трудового навчання дівчатка та хлопчики виготовили яскраві великодні листівки для своїх рідних. А на уроці позакласного читання з цікавістю читали та слухали оповідання, вірші про Великдень та невід'ємні атрибути цього свята - паски, писанки та крашанки. Ось, наприклад, як яскраво описав цей день письменник Я. Гоян.

ВЕЛИКДЕНЬ

(Скорочено)

Чи є що в світі гарніше за Великодній світанок! Незрадлива сила вступає в кожного, хто зустріне його. Дзвони над селом не дзвонять, а виспівують на весь світ велику радість: Христос воскрес! Село не спить - воно ж бо чекало цієї радості.

З уст в уста передається щаслива вість: Христос воскрес! - Воістину вос­крес! А цер­ква і довкола церкви - мов великий живий квітник. Люди прийшли посвятити паску. Рід коло роду, як з давніх-давніх часів - усе тут, на одному місці.

Ми - християни. Один у нас Бог, і однією, нероздільною любов'ю славімо Його, бо він благословляє нас на взаємну християнську любов і милосердя, одна Україна у нас, яка нині воскресає, і для якої на світі живемо, бо ми - її діти.

Взятотут.